ТЕМНО-СІРІ ОПІДЗОЛЕНІ ҐРУНТИ ЧИЖИКІВСЬКОГО ПАСМА: ПРОБЛЕМИ ДЕГРАДАЦІЇ ТА ОХОРОНИ
Анотація
Викладено результати дослідження деградації темно-сірих опідзолених ґрунтів (Luvis Greyzemic Phaeozems) Чижиківського пасма. Проаналізовано причини і наслідки цього небезпечного природно-антропогенного явища. З’ясовано, що інтенсивне сільськогосподарське використання ґрунтів спричинило активізацію процесів водної ерозії, розвиток процесів фізичної деградації, які призводять до переущільнення ґрунтів, погіршення їхніх загальних фізичних властивостей, втрати гумусу. Деградаційні процеси спричиняють зниження ґрунтової родючості, призводять до нерентабельності землеробства, погіршують екологічний стан довкілля.
Для вивчення деградаційних процесів і їхніх наслідків у темно-сірих опідзолених ґрунтах використано такі методи: порівняльно-географічний, порівняльно-профільний, метод катен, аналітичний, статистичний. Польові дослідження ґрунтів проводили в післявегетаційний період.
Найнебезпечнішим серед деградаційних процесів є ерозійна деградація, яка призводить до зменшення потужності ґрунтового профілю, погіршення агрофізичних властивостей ґрунтів. Результатами досліджень визначено, що потужність профілю слабкоеродованих ґрунтів зменшилась у середньому на 14,5–17,8 см порівняно з еталоном, у середньоеродованих – на 28,3–30,3, у сильноеродованих – на 50,8 см. Ґрунти зазнали ерозійної деградації від слабкого до надто високого (кризового ступеня).
Деградаційні процеси антропогенної генези спричинили погіршення структурно-агрегатного стану ґрунтів, що виявляється в зменшенні вмісту агрономічно цінних ґрунтових агрегатів і домінуванні брилистих фракцій. За результатами досліджень, вміст агрономічно цінних агрегатів розміром 10–0,25 мм в орному шарі ґрунтів становить 18,65–33,86 %, що засвідчує високий і надто високий (кризовий) рівень деградації. Ґрунти зазнають також деградації через переущільнення, що виявляється в збільшенні щільності будови і зменшенні загальної шпаруватості ґрунтів.
Тривалий антропогенний пресинг на ґрунти і процеси ерозійної деградації призвели до зменшення вмісту гумусу. Зокрема, у слабкоеродованих ґрунтах вміст гумусу становить 2,03 %, у середньоеродованих – 1,45, у сильноеродованих – 1,06 %, що на 16,9–64,6 % менше, порівняно з еталоном.
Запропоновано заходи, щоб мінімізувати деградацію темно-сірих опідзолених ґрунтів Чижиківського пасма, які полягають у застосуванні протиерозійних заходів та ґрунтозахисних прийомів обробітку ґрунтів, консервації сильно деградованих земель. Рекомендовано запровадження базового і кризового моніторингу за станом ґрунтів території досліджень.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Haskevych, V. G. (2010). Theoretical Fundamentals and Applied Aspects of Soils Degradation of Small Polissya. [Unpublished doctoral dissertation]. Ivan Franko National University of Lviv (in Ukrainian).
Verkhovna Rada of Ukraine. (October 25, 2001). The Land Code of Ukraine. Lviv: Ukrainian Technologies, 80 pp. (in Ukrainian).
Medvedev, V. V., Lyndina, T. E., & Laktionova, T. N. (2004). Soils bulk density (genetic, ecological, and agronomical aspects). Kharkiv: 13Press, 244 pp. (in Russian).
Medvedev, V. V. (2008). Soil structure (methods, genesis, classification, evolution, geography, monitoring, protection). Kharkiv: 13Press, 406 pp. (in Russian).
Method of monitoring the land in a state of crisis (1998). Kharkiv, 88 pp. (in Ukrainian).
Herenchuk, K. I. (1972). The nature of Lviv region. Lviv: High School, 152 pp. (in Ukrainian).
Bezruchko, I. N. & Milchevska, L. Ya. (1990). Handbook on conservation agriculture. Kiev: Urozhay, 280 pp. (in Russian).
Shein, E. V., & Karpachevskyi, L. O. (2007). Theories and methods of physics of soils. Moscow: Grif and K, 616 pp. (in Russian).
Marynych, O. M., Parkhomenko, H. O., Petrenko, O. M., & Shyshchenko, P. H. (2003). Improved scheme of the physical and geographic zoning of Ukraine. Ukrainian Geographic Journal, 1, 16–20 (in Ukrainian).
Munsell Soil Color Charts (2000). New Windsor, NY.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2019.53.10658
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
ISSN: 2078-6441 (Print)
2415-7201 (Online)
Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)