УМОВИ ФОРМУВАННЯ КАМУ БІЛЯ СЕЛА ЗАЛІССЯ (ВОЛИНСЬКЕ ПОЛІССЯ)

Andriy Renda

Анотація


Проаналізовано морфологію та геологічну будову форми, розміщеної в межах зафронтальної зони першої постмаксимальної стадії дніпровського зледеніння біля с. Залісся, на південь від м. Камінь-Каширський (Волинське Полісся), щоб пояснити умови її формування. Під час дослі­джень використано морфологічний та морфометричний методи, а також літофаціальний аналіз.

Ками утворюють ізольовані і напівізольовані пагорби. Презентована форма входить до групи подібних утворень, розташованих на запліччі ланцюга кінцевих морен, проксимальна межа яких проходить приблизно по лінії с. Сошично – на південь від сіл Залісся і Яловацьк.

Геологічну будову камів вивчали в розрізі біля с. Залісся. Виявлено, що в їхній будові перева­жають дрібнозернисті відклади. Текстурні та літологічні особливості відкладів розрізу Залісся дали змогу виділити у їхньому складі кілька літофаціальних комплексів. В основі розрізу лежать тонкі горизонтальношаруваті озерно-льодовикові відклади. Вони покриті несортованими уламко­вими відкладами (діамектитом). Вище по розрізу трапляються головно дрібно- та середньо­зернисті піщані відклади флювіогляціального комплексу. Вони мають ритмічну будову. Розріз закінчується пачкою несортованих гравійно-галькових абляційних відкладів з переважно піщаним наповнювачем.

Текстурні особливості відкладів описуваного розрізу привели до висновку, що вони нагрома­джувались в зонах підвищеної тріщинуватості в тілі неактивних (мертвих) льодів. Седиментація відбувалась в умовах низькоенергетичних гляціофлювіальних потоків і застійних басейнів, іноді переривалася накопиченням абляційних мас. Така комбінація різних осадів може свідчити про те, що утворення форми могло відбуватися в заглибленнях на поверхні льоду, можливо, у великих проталинах, які досягли льодовикового ложа. На підставі виявлених седиментологічних особли­востей описані форми ідентифіковано як ками.


Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2018: 52; 266–274 • DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10192


Ключові слова


Волинське Полісся; кам; літофаціальний аналіз; седиментація; флювіогля­ціальні та лімногляціальні відклади.

Повний текст:

PDF

Посилання


Hrechko, F. O., Melnychuk, V. V., Kreshchuk, P. P., Bielaia, H. V., Opanasenko, O. M., Martyniuk, O. Yu., Bandura, M. M., & Mykhailov, Yu. M. (2008). Heolohichna budova i korysni kopalyny verkhiv’ia r. Pryp’iat. Zvit pro heolohichne dovyvchennia masshtabu 1:200 000 na terytorii arkushiv M-35-I (Kamin-Kashyrskyi), M-35-VI (Vladava) (Vols. 1–4), Vol. 2. Fondy Volynskoi HRE. Kyiv, 340 p. (in Ukrainian).

Hrechko, F. O., Melnychuk, V. V., Kreshchuk, P. P., Zelinskyi, V. H., et al. (2005). Heolohichna budova i korysni kopalyny verkhiv’ia r. Pryp’iat. Zvit pro hrupovu heolohichnu ziomku masshtabu 1:50 000 iz zahalnymy poshukamy na terytorii lystiv M-35-2-V; -2-H; -3-V; -14-A; -14-B; -15-A (Vols. 1–8), Vol. 1. Fondy Volynskoi HRE. Kyiv, 294 p. (in Ukrainian).

Renda, A. (2013). On the limit of the maximal extent of the Middle Pleistocene glaciation in the western part of the Volyn Polissya (drainage divides of the West Bug, Stohod and Styr Rivers). Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 41, 256–263. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2013.41.1999 (in Ukrainian).

Uzhenkov, G. A., Uzhenkova, M. M., Makarchuk, E. P., Guzeeva, A. N., et al. (1963). Geologicheskaja karta. List M-35-ІІ (Ljubeshov). Otchet Ljubeshovskoj geologicheskoj partii L'vovskoj jekspedicii za 1961–1962 gg. (Vols. 1–2). Vol. 1, Objasnitel'naja zapiska. Fondi Volynskoj GRE. Kiev, 343 p. (in Russian).

Lamparski, Z., Lindner, L., Madeyska, T., Marks, L., & Róźycki, S. Z. (1992). Czwartorzęd. Osady, metody badań, stratygrafia. Warszawa: Wydawnictwo PAE, 523 p. (in Polish).

Lindner, L., Bogucki, A., Chlebowski, R., Jelowiczewa, J., Wojtanovicz, J., & Zalesskij, I. (2005). Zarys stratygrafii plejstocenu Polesia Wołyńskiego (NW Ukraina). In A. Bogucki (Ed.), Glyacjał i peryglyacjal Polesia Volyńskiego (p. 54–82). Lwów: LNU im. I. Franko (in Polish).

Terpiłowski, S. (2008). Kemy jako wskaźnik deglacjacji Niziny Podlasksej podczas zlodowacenia Warty. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 107 p. (in Polish).

Zieliński, T. (1995). Kod litofacjalny i litogenetyczny – konstrukcija i zastosowanie. Badania osadów czwartozędowuch. Wybrane metody i interpretacja wyników (p. 220–235). Warszawa: AKAPIT – DTP (in Polish).

Zieliński, T. (1992). Moreny czolowe Polski północno-wschodniej – osady i warunki ich sedymentacji. Prace Nauk. UŚl, 1325. Katowice, 95 p. (in Polish).

Zieliński, T. (1993). Sandry Polski północno-wschodniej – osady i warunki ich sedymentacji. Prace Nauk. UŚl, 1398. Katowice, 96 p. (in Polish).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10192

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)