СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ “ГЕОСПАДЩИНА”

Oksana Paniv

Анотація


Геоспадщина є невід’ємною частиною всесвітньої природної спадщини, яка повинна бути збережена для майбутніх поколінь. Головною цінністю природної спадщини є наукова інформація про риси та процеси еволюції нашої планети. Важливою рисою природної спадщини є встановлені людиною цінності, які можуть змінюватися з часом. Геоспадщина має деяку схожість з історико-культурною спадщиною, оскільки вона не завжди пов’язана з природними просторами, у багатьох випадках геологічний інтерес може бути тісно пов’язаний з історико-культурними елементами. Це частина природної спадщини певної території, яку становлять георізноманітні елементи з особли­вою геологічною цінністю, тобто ті, які повинні бути захищеними теперішнім і майбутнім поко­ліннями. Геоспадщина може охоплювати як елементи, які залягають на місці утворення, так і еле­менти, переміщені з початкового місцезнаходження (колекція геологічних зразків), які мають палеонтологічну, геоморфологічну, мінералогічну, петрологічну чи стратиграфічну значимість. Геоспадщина є об’єктом геотуризму. Геотуризм – це порівняно новий термін, який уживають для означення подорожі, присвяченої осягненню унікальної культури та історії будь-якого регіону, подорожі, метою якої є розширення знань географічного характеру про місце, його оточення, спадщину, культуру і добробут місцевого населення.

Геотуризм тісно пов’язаний з охороною геоспадщини: багато геотуристичних атракцій одно­часно перебувають під правовою охороною. У таких випадках запроваджують спеціальний режим їхнього відвідування – обмежують доступ до цих об’єктів чи окремих їхніх частин, скеровують туристичний рух за чітко визначеними і промаркованими трасами, контролюють туристичне навантаження та використовують інші можливі способи для їхнього збереження.

Утворення Європейської асоціації зі збереження геологічної спадщини стало знаковою подією міжнародного значення. У Європі були створені Регіональні робочі групи, до складу однієї з них – Центральноєвропейської – наразі входить і Україна.

 

Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2018: 52; 232–239 • DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10189


Ключові слова


геоспадщина; геоконсервація; георізноманіття; геотуризм.

Повний текст:

PDF

Посилання


Vovk, A. M., & Matsibora, O. V. (2015). Application of geoinformation technologies in geotourism (on the example of geological monuments of the Kirovograd region). Theoretical and applied directions of development of tourism and recreation in the regions of Ukraine. Kirovograd, 220–227 (in Ukrainian).

Zinko, J. V., Kravchuk, Y. S., & Shevchuk, O. M. (2009). Scientific-practical and educational aspects of geotourism. Physical geography and geomorphology, 55, 127–139 (in Ukrainian).

Zinko, J. V. (2009). Studying the geotops of geomorphological type of Western Podillia for the purpose of nature protected planning. Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 36, 139–150. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2009.36.2988 (in Ukrainian).

Skakun, L. Z., & Bubniak, I. M. (Eds.). (2014). Proceedings from the International Scientific Conference Geotourism: practice and experience. Lviv: SPF Karty i atlasy, 152 p. (in Ukrainian).

Brocx, M., & Semeniuk, V. (2007). Geoheritage and geoconservation – history, definition, scope and scale. Journal of the Royal Society of Western Australia, 90, 53–87.

Carreras, J., & Druguet, E. (2000). Geological heritage, an essential part of the integral management of World heritage in protected sites. In D. Barettino, W.A.P. Wimbledon, E. Gallego (Eds.), Geological Heritage: its conservation and management (p. 95–110). Lectures presented in the III International Symposium ProGEO on the Conservation of the Geological Heritage, 1999. Madrid (Spain).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10189

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)