ТОПОНІМІЧНИЙ СПАДОК ПЕРІОДУ ТАТАРСЬКОЇ ЕКСПАНСІЇ В УКРАЇНІ

Halyna Labinska

Анотація


У європейській історіографії вагомий вплив вихідців з Монголії на соціальне, культурне та економічне життя народів Євразії, поневолених ними у ХІІІ ст., позначають латинським терміном Pax Mongolica (монгольський світ). У ХХІ ст. суттєво змінилося трактування впливу татарського етносу – ключового ядра вихідців з Монголії, на східноєвропейську історію. Дослідники тепер констатують виразні позитивні впливи татарської експансії з ХІІІ до кінця ХV ст. на Росію. Низка фактів, що стосуються присутності татар в Україні, зумовила усталення значних відмінностей між українцями і росіянами. Тобто, в Україні татари були менш впливовими, ніж у Росії; політика галицьких і волинських князів щодо завойовників у той час була чи не найоптимальнішою для українських земель і відмінною від політики князів Ростово-Суздальської землі; також період татарського панування в Україні був значно коротшим (до середини ХІV ст.).

Геополітичні “взаємини” Московії з Кримським ханством у XV–XVII ст. у контексті його турецької васальної залежності, багато в чому визначили у майбутньому долю українських земель. Численні татарські набіги у XVI–XVII ст. на українські землі супроводжувалися руйнуванням поселень, нищенням місцевого населення, проте майже повсюдно збереглися власні географічні назви, які виникли ще до навали.

Топонімічний спадок доби татарської експансії в Україні представлений переважно комоні­мами, гідронімами, дромонімами, вагомий пласт зосереджений серед мікротопонімів, що потребує детальніших досліджень. Беручи до уваги аргументи істориків, етнологів, етнографів щодо окре­мішності татарського (казахського) та монгольського етносів, безсумнівно, треба відмовитися від нав’язаного у ХІХ ст. у Росії “широковживаного” словосполучення “татаро-монголи” (як і його аналога – “монголо-татари”), не ототожнюючи назви двох самостійних етносів. В Україні прак­тично нема географічних назв, похідних від етноніма “монголи”, проте значно більше топонімів, утворених від етноніма “татари”.

У контексті впроваджуваної в Україні політики декомунізації треба пам’ятати про відновлення татарських назв у Криму, практично тотально перейменованих у 1944–1945 та 1948 рр.

 

Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2018: 52; 163–169 • DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10182


Ключові слова


топонімічний спадок; етноніми; власні географічні назви; татарський етнос; монгольський етнос.

Повний текст:

PDF

Посилання


Bevzo, O. (1970). Lvivskyi litopys i Ostroz’kyi litopysec’. Kyiv: Naukova dumka, 200 pp. (in Ukrainian).

Bilinskyi, V. (2015). Moskwa Ordynska (ХІІІ–XVI stolittia): Istorychne doslidzhennia. Kyiv: A-BA-BA-HA-LA-MA-HA, 656 pp. (in Ukrainian).

Nauka Uchonyie: zawoiewaniiam Chynhischana sposobstwowalo potepleniie. Retrieved from http:/viknaodessa.od.ua/news/?news=90518 (in Russian).

Parker, J. (2008). Atlas “Istoriia svitu” (N. Sywak & O. Chodzinska, Trans.). Kyiv: DNVO “Kartografiia”, 192 pp. (in Ukrainian).

Plokhii, S. (2016). Brama Evropy (R. Klochko, Trans.). Kharkiv: Knyzkowyi Klub “Klub simeinoho dozvillia”, 82–96 (in Ukrainian).

Stryzhak, O. (1967). Pro scho rozpowidaiut’ geohrafichni nazwy (Slidy narodiw na karti URSR). Kyiv: Naukova dumka, 127 pp. (in Ukrainian).

Tarle, Y. (2011). Napoleon. Moskva: AST; Astrel’; Kyiv: TOV CNML, 396 pp. (in Russian).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10182

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — некомерційна — без похідних 4.0 міжнародна 

Ліцензія Creative Commons