ТОПОНІМІЧНИЙ СПАДОК ПЕРІОДУ ТАТАРСЬКОЇ ЕКСПАНСІЇ В УКРАЇНІ
Анотація
У європейській історіографії вагомий вплив вихідців з Монголії на соціальне, культурне та економічне життя народів Євразії, поневолених ними у ХІІІ ст., позначають латинським терміном Pax Mongolica (монгольський світ). У ХХІ ст. суттєво змінилося трактування впливу татарського етносу – ключового ядра вихідців з Монголії, на східноєвропейську історію. Дослідники тепер констатують виразні позитивні впливи татарської експансії з ХІІІ до кінця ХV ст. на Росію. Низка фактів, що стосуються присутності татар в Україні, зумовила усталення значних відмінностей між українцями і росіянами. Тобто, в Україні татари були менш впливовими, ніж у Росії; політика галицьких і волинських князів щодо завойовників у той час була чи не найоптимальнішою для українських земель і відмінною від політики князів Ростово-Суздальської землі; також період татарського панування в Україні був значно коротшим (до середини ХІV ст.).
Геополітичні “взаємини” Московії з Кримським ханством у XV–XVII ст. у контексті його турецької васальної залежності, багато в чому визначили у майбутньому долю українських земель. Численні татарські набіги у XVI–XVII ст. на українські землі супроводжувалися руйнуванням поселень, нищенням місцевого населення, проте майже повсюдно збереглися власні географічні назви, які виникли ще до навали.
Топонімічний спадок доби татарської експансії в Україні представлений переважно комонімами, гідронімами, дромонімами, вагомий пласт зосереджений серед мікротопонімів, що потребує детальніших досліджень. Беручи до уваги аргументи істориків, етнологів, етнографів щодо окремішності татарського (казахського) та монгольського етносів, безсумнівно, треба відмовитися від нав’язаного у ХІХ ст. у Росії “широковживаного” словосполучення “татаро-монголи” (як і його аналога – “монголо-татари”), не ототожнюючи назви двох самостійних етносів. В Україні практично нема географічних назв, похідних від етноніма “монголи”, проте значно більше топонімів, утворених від етноніма “татари”.
У контексті впроваджуваної в Україні політики декомунізації треба пам’ятати про відновлення татарських назв у Криму, практично тотально перейменованих у 1944–1945 та 1948 рр.
Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2018: 52; 163–169 • DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10182
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Bevzo, O. (1970). Lvivskyi litopys i Ostroz’kyi litopysec’. Kyiv: Naukova dumka, 200 pp. (in Ukrainian).
Bilinskyi, V. (2015). Moskwa Ordynska (ХІІІ–XVI stolittia): Istorychne doslidzhennia. Kyiv: A-BA-BA-HA-LA-MA-HA, 656 pp. (in Ukrainian).
Nauka Uchonyie: zawoiewaniiam Chynhischana sposobstwowalo potepleniie. Retrieved from http:/viknaodessa.od.ua/news/?news=90518 (in Russian).
Parker, J. (2008). Atlas “Istoriia svitu” (N. Sywak & O. Chodzinska, Trans.). Kyiv: DNVO “Kartografiia”, 192 pp. (in Ukrainian).
Plokhii, S. (2016). Brama Evropy (R. Klochko, Trans.). Kharkiv: Knyzkowyi Klub “Klub simeinoho dozvillia”, 82–96 (in Ukrainian).
Stryzhak, O. (1967). Pro scho rozpowidaiut’ geohrafichni nazwy (Slidy narodiw na karti URSR). Kyiv: Naukova dumka, 127 pp. (in Ukrainian).
Tarle, Y. (2011). Napoleon. Moskva: AST; Astrel’; Kyiv: TOV CNML, 396 pp. (in Russian).
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10182
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
ISSN: 2078-6441 (Print)
2415-7201 (Online)
Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)