ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ (НАТУРФІЛОСОФІЯ): ІСТОРИЧНІ РЕАЛІЇ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇЇ ВІДНОВЛЕННЯ

Анотація

У статті в проблемному ключі проаналізовано історичну ґенезу філософії природи (натурфілософії) як складової частини предмета філософського знання. Виявлено раціональні підстави натурфілософських побудов у філософських системах Ф.Шеллінга та Ґ.Геґеля і передбачення ними майбутніх наукових відкриттів у природознавстві. Доведено, що наукові успіхи традиційної філософії природи (натурфілософії) зумовлені, передусім, свідомим застосуванням діалектичного методу мислення до розуміння природи як об’єкта філософського пізнання. Підкреслено, що на сучасному етапі розвитку філософії та науки включення філософії природи (натурфілософії) до складу філософії як її самостійної галузі є анахронізмом. Підтримано ідею стосовно того, що сьогодні філософія природи (натурфілософія) постає вже у формі перехідного (гіпотетичного) ступеня руху самої науки від емпіричного рівня дослідження до теоретичного.