ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ (НАТУРФІЛОСОФІЯ): ІСТОРИЧНІ РЕАЛІЇ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇЇ ВІДНОВЛЕННЯ

Vasyl Lysyi

Анотація


У статті в проблемному ключі проаналізовано історичну ґенезу філософії природи (натурфілософії) як складової частини предмета філософського знання. Виявлено раціональні підстави натурфілософських побудов у філософських системах Ф.Шеллінга та Ґ.Геґеля і передбачення ними майбутніх наукових відкриттів у природознавстві. Доведено, що наукові успіхи традиційної філософії природи (натурфілософії) зумовлені, передусім, свідомим застосуванням діалектичного методу мислення до розуміння природи як об’єкта філософського пізнання. Підкреслено, що на сучасному етапі розвитку філософії та науки включення філософії природи (натурфілософії) до складу філософії як її самостійної галузі є анахронізмом. Підтримано ідею стосовно того, що сьогодні філософія природи (натурфілософія) постає вже у формі перехідного (гіпотетичного) ступеня руху самої науки від емпіричного рівня дослідження до теоретичного.

Ключові слова: філософія природи (натурфілософія), теоретична філософія, природознавство, система, теоретичне, емпіричне, метод, гіпотеза.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Богомолов А. Английская буржуазная философия ХХ века – М.: Мысль, 1973. – 317 с.

2. Булатов М. Деятельность и структура философского знания. – К.: Наукова думка, 1976. – 216 с.

3. Булатов М. Немецкая классическая философия: в 2-х частях. Часть ІІ. – Геґель. Фейербах. – К.: Стилос, 2006. − 544 с.

4. Булатов М. Немецкая классическая философия: в 2-х частях. Часть І. – Кант. Фихте. Шеллинг. – К.: Стилос, 2003. − 322 с.

5. Булатов М. Філософський словник. К.: Стилос,2009. – 575 с.

6. Геґель Г. Наука логики // Соч.: в 3 т. – М.: Мысль, 1970. – Т. 1. – 501 с.

7. Геґель Г. Философия природы // Энциклопедияфилософских наук : в 3 т. – М.: Мысль, 1975 . – Т. 2. – 695 с.

8. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М.: Мысль, 1979. – 620 с.

9. Энгельс Ф. Диалектика природы // К. Маркс и Ф. Энгельс. Соч.: в 50 т. – 2-е изд. – М.: Госполитиздат, 1961. – Т. 29. – С. 339-626.

10. Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической философии // К. Маркс и Ф. Энгельс. Соч.: в 50 т. – 2-е изд. – М.: Госполитиздат, 1961. – Т. 21. – С. 269–317.

11. Кант И. Критика способностисуждения // Соч.: в 6 т. – М.: Мысль, 1966 – Т. 5. – С. 161–527.

12. Кант И. Критика чистого разума // Соч.: в 6 т. – М.: Мысль, 1964. – Т. 3. – 799 с.

13. Кант И. Метафизические начала естествознания // Соч.: в 6 т. – М.: Мысль, 1966 – Т. 6. – С. 53–176.

14. Кант И. Первое введение в критику способностисуждения // Соч.: в 6 т. – М.: Мысль, 1966 – Т. 5 – С. 99–160.

15. Копнин П. Логические основания науки. – К.: Наукова думка, 1968. – 283 с.

16. Кушаков Ю. Нариси з історії німецької філософії Нового часу. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 572 с.

17. Шеллинг Ф. К истории новой философии (Мюнхенскиелекции). // Cоч.: в 2 т. – М.: Мысль, 1989. – Т.2. – С. 387–560.

18. Шеллинг Ф. О мировой душе // Cоч.: в 2 т. – М.: Мысль, 1987. – Т. 1. С. 89–181.

19. Шеллинг Ф. Система трансцендентального идеализма // Cоч.: в 2 т. – М.: Мысль, 1987. – Т. 1. – С. 227–489.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy