САМОТНІСТЬ ЯК ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ

Liliia Florko

Анотація


Осмислено феномен самотності, що стає пекучою проблемою буття сучасної людини. Наголошено, що вимушено формальні міжособистісні стосунки зумовлюють одномірність людини, які виливаються в почуття марнотності й самотності. Розглянуто дві форми самотності: соціальну (де самотність розглядається як відчуження людини від світу, замкнутість і покинутість, що може призвести до трагічного кінця) та екзистенційну (як умова збереження своєї самості), показано чотиривимірність цього явища: космічний вимір, культурний, соціальний та міжособистісний.

Ключові слова: самотність, самість, усамітнення, відчуження, самота.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Кьеркегор С. Понятие страха // Кьеркегор С. Страх и трепет. М., 1993.

2. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. М., 1989.

3. Демидов А. Феномены человеческого бытия. Мн., 1999.

4. Садлер У., Джонсон Т. От одиночества – к аномии // Лабиринты одиночества. М., 1989.

5. Бубер М. Затмение Бога // Бубер Мартин. Два образа веры. М., 1995.

6. Фромм Э. Бегство от свободы; Человек для себя. Мн., 1998.

7. Дюркгайм Е. Самогубство: Соціологічне дослідження. К., 1998.

8. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура // Вопр. философии. 1992. № 2–3. С. 118–123.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy