ДО ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ФІЛОСОФІЇ ВОЛЬФА НА КАНТА

Анотація

Кантова філософія є не лише однією з найвпливовіших в історії, але й однією з небагатьох, що розглядаються як зміна способу думання. Але чи відбулася ця зміна стрибкоподібно, чи була радше результатом ґрунтовної роботи з попередньою філософською традицією? У випадку Канта цією традицією є передусім метафізика XVIII ст., а точніше, – філософський дискурс XVIII ст. у німецькому контексті, одним з головних представників якого був К. Вольф. Філософія Вольфа і сама була реформою способу думання, до того ж стала настільки популярною, що у другій половині XVIII ст. чи не всі філософські кафедри у німецьких землях були зайняті вольфіанцями. Кант часто послуговується назвою «ляйбніце-вольфівська філософія». Це з одного боку, вказує на те, що Кант розглядав Вольфову філософію не інакше, як систематизацією та популяризацією філософії Ляйбніца (теза, яка на сьогодні вже неодноразово спростована), з іншого ж, що Кант полемізує не так безпосередньо з філософією Вольфа, як радше з загальним філософсько-поняттєвим дискурсом XVIII ст., який він і окреслював цією назвою. Тож Кантова філософія без сумніву виростає на поняттєвому та проблемному ґрунті попередньої традиції. У статті розглядається питання впливу Вольфової філософії на філософію Канта, зокрема, проблема виразу «ляйбніце-вольфівська філософія», використання Кантом Вольфового поняттєвого апарату, а також твердження Канта, що він подолав догматизм філософії Вольфа. Ключовим моментом належного розуміння цього Кантового твердження є осягнення відмінності між догматичним методом та догматизмом. Адже Кант вважає, що долає саме догматизм, тобто використання чистої рації (Vernunft) без попередньої критики її власної спроможності, тоді як догматичний метод, якому передує критика чистої рації, неодмінно мусить бути в основі майбутньої метафізики. 

Ключові слова: К. Вольф, І. Кант, ляйбніце-вольфівська філософія, догматичний метод, догматизм, метафізика, пізнання.