ПРОТИ БАНАЛЬНОСТІ ЗЛА: КАТЕГОРИЧНИЙ ІМПЕРАТИВ ЯК ОБОВ’ЯЗОК

Анотація

У статті досліджено фундаментальну концепцію категоричного імперативу Канта у контексті її впливу на політичну теорію, моральне самовизначення людини та проблему співвідношення добра і зла. Особливу увагу приділено питанню «Що я повинен робити?» з «Критики практичного розуму», яке Кант розглядає через призму свободи, моралі та волі. Практична дія у кантівській філософії проінтерпретована не лише як активний вчинок, а й як заперечення або утримання від дії, що відображає глибокий внутрішній моральний вибір.

Розглянуто проблему апріорної природи добра і зла. Кант стверджує, що добро не є вродженою властивістю людини, а потребує свідомого вибору і зусиль. Ця ідея визначає принцип морального закону як внутрішнього компасу, який протиставлений суспільним законам. Особливий акцент зроблено на кантівській тезі про примат моралі над політикою і правом, що стала основою для розвитку ліберально-демократичних концепцій державності.

У статті також проаналізовано три формули категоричного імперативу, що мають універсальний характер і орієнтують людину на дію, засновану на всезагальності морального закону, повазі до людства як мети і автономному законотворенні волі. Дискутується трансцендентальний характер імперативу як факту, що не підлягає теоретичному доведенню, але є визначальним для моральної діяльності.

Особливу увагу приділено концепції «банальності зла» Ганни Арендт, яка була сформульована під час аналізу суду над нацистським злочинцем Адольфом Айхманом. У роботі розглянуто тезу про те, що зло часто здійснюється звичайними людьми, які діють за принципами підпорядкування, соціального конформізму та викривленого розуміння морального обов’язку. Зло проінтерпретоване як відмова від відповідальності через надмірний послух і бюрократичну безініціативність, що підміняє моральний вибір виконанням зовнішніх наказів.

Додатково проаналізовано тези Славоя Жижека, який критично розглядає поняття «банальності зла» і акцентує увагу на надмірній насолоді виконанням наказів, яку демонструють виконавці. У статті аргументовано, що людський вибір між моральним обов’язком і особистим інтересом є ключовим фактором, що визначає межу між злом і добром.

Загалом стаття пропонує багатовимірний аналіз моральної і політичної філософії Канта та її сучасних інтерпретацій, акцентуючи увагу на складності взаємодії між свободою, волею, мораллю та суспільними обставинами. Результати роботи мають міждисциплінарний характер, поєднуючи етичні, політичні та філософські аспекти, що дозволяє оцінити вплив моральних принципів на політичну теорію, правові системи і соціальну поведінку людини.

Ключові слова: категоричний імператив, етика, відповідальність, мораль, політика, політичне, банальність зла.