КАНТ І ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Анотація

У статті досліджено особливості рецепції філософських ідей І. Канта ученими Львівського університету. Зауважено, що вперше ідеї німецького мислителя стали відомими у Львові ще за життя філософа. Спершу до них ставилися дещо насторожено. Це можна пояснити тим фактом, що філософські погляди Канта йшли в розріз із провідною на той час в академічному середовищі раціоналістичною системою т. зв. ляйбніце-вольфівської філософії, яка напередодні змінила провідну для освітніх осередків схоластичну філософії. Як результат, професор Львівського університету В. Фреха навіть на початку ХІХ ст., коли кантівська філософська система набула популярності в Європі, нею фактично нехтував, а П. Лодій, професор теоретичної і практичної філософії у Studium Ruthenum, неодноразово критикував Канта з огляду на логіко-метафізичні неточності його філософської системи. Зауважено, що під впливом зростання популярності ідей неокантіанства з другої половини ХІХ ст. інтерес до кантіанської філософії зріс, результатом чого стала поява конверсаторію «Кантова “Критика чистого розуму”», який проводив у Львівському університеті К. З. Барах-Раппапорт у 1870–1871 н. р., а згодом курси, присвячені аналізу філософії І. Канта, запропонували багато інших професорів у Львівському університеті, а саме А. Скурський, В. Рубчинський, Ф. Рульф, М. Вартенберґ, К. Твардовський, Р. Інґарден. До того ж, саме завдяки діяльності К. Твардовського і представників заснованої ним у Львові філософської школи, ідеям Канта присвятили дисертації Б. Борнштейн, К. Айдукевич, Ж. Шпіннер, а завдяки перекладам представників університетського середовища П. Хмельовського, Ф. Керського, М. Вартенберґа і Б. Борнштейна з’явилися переклади Канта польською. Зі свого боку, такі учені як І. Франко, С. Балей, І. Мірчук привернули увагу громадськості до філософських поглядів Канта, які критикували у своїх творах, а останній з них також здійснив перший переклад праці Канта «Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка могтиме виступати як наука» українською. Констатовано, що за умов ідеологічної цензури в 40–80-х роках ХХ ст. ідеї Канта у Львівському університеті досліджували мало й без доступу до ґрунтовних наукових розвідок, це було неможливо. Стверджено, що сьогодні інтерес до філософії Канта у Львівському університеті найбільше розвивають у політико-правовій площині, у зіставленні його окремих філософських ідей з поглядами тогочасних мислителів, у питанні її рецепції представниками новітніх напрямів філософської думки.

Ключові слова: Кант, Львівський університет, неокантіанство, епістемологія, кантівські студії.