СВОБОДА У ПОСТІНДУСТРІАЛЬНУ ЕПОХУ: «ЕТИКА СПІВЧУТТЯ» ТА «СУСПІЛЬСТВО ОПІКИ»

Yevhen Laniuk

Анотація


Запитання, як розвиток суспільства впливає на свободу його членів, залишається актуальним у всі часи. Це запитання наповнюється новим змістом у часи, коли світ входить у нову фазу свого існування – інформаційну. Одну з найвпливовіших концепцій інформаційного суспільства створив американський соціолог Деніел Белл, який запропонував трактування цього суспільства як постіндустріального. Згідно з цією інтерпретацією, основний критерій, який дозволяє відокремлювати один історичний тип суспільства від іншого, – це найпоширеніший у ньому тип праці. За цим критерієм автор розрізняє три типи суспільства: доіндустріальне (аграрне), індустріальне (промислове) та постіндустріальне (інформаційне). У першому типі основним видом праці було сільське господарство (землеробство і тваринництво), в другому – фабрична робота, а в третьому – зайнятість у сфері послуг. Автор ставить знак рівності між поняттями «постіндустріальне» та «інформаційне» суспільство, стверджуючи, що сервісна робота є інформаційною.

Вважаємо, що формування такого суспільства включає два взаємопов’язані процеси, які мають важливі наслідки для свободи індивіда. З одного боку, таке суспільство формує особливу етику, яку ми визначаємо як «етику співчуття». З іншого, це суспільство є суспільством раціоналізації, планування та примату теоретичного знання.

В основі «етики співчуття» лежить емпатія до фізичної чи емоційної незадоволеності індивіда, яка породжує бажання чимдуж задовольнити його потреби. Згідно з цією етикою, суспільство не може дозволити, аби його члени страждали через свої незадоволені потреби. Потреби ототожнюються з правами. Якщо у когось є незадоволена потреба, то він має право вимагати, аби суспільство її задовольнило. Безнастанне задоволення потреб називається опікою. «Етика співчуття» у такий спосіб породжує «суспільство опіки», чия мета – задоволення щораз нових потреб його членів.

«Етика співчуття» і «суспільство опіки» мають важливе значення для свободи. Локусом потреб є індивід, тож визнання легітимності його потреб сприяє індивідуалізації, свободі та самовираженню. Але при цьому суспільство виступає у ролі великого покровителя, який придушує незалежність та автономію своїх членів. Зміст свободи – в автономії, а вільною є лише та людина, яка самостійно розпоряджається своїм життям і задовольняє свої потреби сама, а не чекає, аби їх задовольнив хтось інший. Натомість псевдогуманістська «етика співчуття» нівелює автономію. Зміщення турботи про потреби до іншого – батьків, опікунів чи держави – робить особу залежною від того, хто надає їй таку опіку, й провадить до концентрації влади опікуна над об’єктом піклування. Так виникає феномен «турботливого деспотизму».

За Д. Беллом, окрім примату потреб, іншою невід’ємною характеристикою постіндустріального суспільства є примат теоретичного знання, раціональності та планування у значимих сферах суспільного життя. Примат теорії надає постіндустріальному суспільству підвищену здатність планувати і контролювати життя його членів, як порівняти з попередніми історичними типами суспільства.

Раціоналізація життя на основі теоретичних знань також має подвійне значення для свободи. Вільним може бути лише той суб’єкт – індивідуальний чи колективний, – який здатний самостійно ставити перед собою цілі і досягати їх, організовуючи непевний світ. Раціоналізація стала передумовою визволення індивіда від фаталізму долі й формування переконання, що майбутнє залежить передусім від його зусиль. З іншого богу, що більше суспільство навчається передбачати і долати випадковості «долі» за допомогою аналізу, раціоналізації і теоретизування, тим ширшими стають штучні правила поведінки, які обмежують свободу.

Названі аспекти постіндустріального суспільства проявилися під час пандемії COVID-19, а також вплинули на реакцію Західних держав на російську агресію проти України.

Ключові слова: постіндустріальне суспільство, інформаційне суспільство, потреба, «етика співчуття», «суспільство опіки», свобода, індивід, автономія.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Марков Б. Після Оргії [Електронний ресурс] / Борис Марков // Ї (незалежний культурологічний часопис). – 2001. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ji.lviv.ua/n21texts/ markov.htm

2. Рене Жирар: неминучість зла [Електронний ресурс] // Києво-Могилянська Бізнес-Школа. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://kmbs.ua/en/article/rene-zhirarneminuchist-zla

3. Кант І. Відповідь на питання: що таке просвітництво? [Електронний ресурс] / Іммануїл Кант – Режим доступу до ресурсу: https://vpered.wordpress.com/2019/07/04/kanterklarung/

4. Тейлор Ч. Етика автентичності / Чарльз Тейлор. – Київ : Дух і літера, 2002. – 128 с.

5. Ag and Food Sectors and the Economy [Електронний ресурс] // USDA – Режим доступу до ресурсу: https://www.ers.usda.gov/data-products/ag-and-food-statistics-charting-theessentials/ag-and-food-sectors-and-the-economy/

6. Bell D. The Social Framework of the Information Society / Daniel Bell // The Computer Age: ATwenty-Year View / Dertouzos, Michael L. and Moses Joel (eds). – Cambridge : MIT Press, 1979. – С. 163–211.

7. Bell D. The Coming of Post-Industrial Society: A Venture in Social Forecasting / Daniel Bell. – Harmondsworth: Penguin, 1976. – 616 с.

8. Bell D. The Third Technological Revolution and Its Possible Socioeconomic Consequences / Daniel Bell // Dissent. – 1989. – № 36. – С. 164–176.

9. Breivik cries ‘torture’ over outdated Playstation [Електронний ресурс] // The Local. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://www.thelocal.no/ 20140214/breivik-sends-hand-written-letter-to-afp-wire-agency/

10. Campbell B. The Rise of Victimhood Culture: Microaggressions, Safe Spaces, and the New Culture Wars / B. Campbell, J. Manning. – London : Palgrave Macmillan. – 305 с.

11. Camero K. What is ‘cancel culture’? J. K. Rowling controversy leaves writers, scholars debating [Електронний ресурс] / Katie Camero // Miami Herald. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.miamiherald.com/news/nation-world/national/ article244082037.html

12. Crenshaw K. Mapping the Margins: Intersectionality, Identity Politics, and Violence against Women of Color / Kimberle Crenshaw // Stanford Law Review. – 1991. – № 43. – С. 1241–1299.

13. Dragicevic N. Canada’s gender identity rights Bill C-16 explained [Електронний ресурс] / Nina Dragicevic // CBC – Режим доступу до ресурсу: https://www.cbc.ca/cbcdocspov/ features/canadas-gender-identity-rights-bill-c-16-explained

14. Martin Luther King Jr. > Quotes [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.goodreads.com/quotes/134364-power-without-love-is-reckless-and-abusiveand-love-without

15. Rifkin J. The Empathic Civilization: The Race to Global Consciousness in a World in Crisis / Jeremy Rifkin. – New York : Penguin, 2009. – 688 с.

16. Webster F. Theories of the Information Society / Frank Webster. – London : Routledge, 2006. – 314 с.

17. Whewell T. Norway’s Barnevernet:They took our four children… then the baby [Електронний ресурс] / Tim Whewell // BBC News. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://www.bbc.com/news/magazine-36026458




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/PHS.2022.29.5

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy