Вісник Львівського університету. Серія філософські науки

У пропонованому дослідженні на прикладі культурно-духовної ситуації в Німеччині з кінця ХУІІІ до кінця ХІХ століть з’ясовано соціальні й епістемологічні підстави для навернення до міфологічної уяви як стратегії соціальної інтеграції і національної модернізації, а також окреслені політичні ризики, які з цього випливають.

За умов наростання секулярного повсякдення, орієнтованого на «виключальний гуманізм» («exclusive humanism») само-здійснення, людина вийшла на шлях антропоцентричного «розчаклування» світу. Водночас, панівна тогочасна філософія картезіанства з її протиставленням душі і тіла, в епістемологічному контексті якої поширювався раціональний дискурс, вичерпувала свій творчий ресурс щодо інструментів модернізації і соціальної інтеграції пофрагментованого німецького суспільства.

За тих умов у повсякденній і публічній сферах Німеччини складається тенденція протиставлення німецької «органічної культури» – ненімецькій «штучній цивілізації», а під впливом ідей Романтизму відбувається навернення мислення до міфотворчості.

Продемонстровано, що міф, з погляду романтиків, потрібно не висміювати, але почути в ньому «голос далекого минулого». «Міт стає носієм своєї власної істини, недоступної для раціонального пояснення» (Гадамер). Йшлося про повернення авторитету недискурсивних форм розуму, або навернення до такого стану розуміння, внутрішнім змістом якого є його єдність з позасвідомими когнітивними чинниками й емоційним переживанням реальності.

Показовою стала «Програма Геґеля», ідеї якої, так чи інакше, поділяли майже всі його сучасники:«ми повинні створити нову мітологію, але така мітологія повинна стояти на службі ідей, бути мітологією розуму. Доти, доки ми не надамо ідеям естетичного, тобто мітологічного характеру, народ не виявить до них зацікавлення. З іншого боку, доки мітологія не стане розумною, філософ буде її цуратися».

Обґрунтовано, що особливу роль у наверненні до мітотворчості відіграла філософія Ніцше. Він послідовно висловлює переконання, що культура може розвиватися тільки в окресленому мітом горизонті, а «життя можна виправдати винятково як естетичний мистецький феномен», що насичує його діонісійними трагізмом, оманою, радістю і повнотою. «Новий розум» має відійти від занепадницької нігілістичної традиції і навернутися до реального життя, яке є наснажене волею, емоціями, інстинктами, почуттям краси і потребою в мистецтві. Це засвідчує «переоцінку всіх цінностей» моралі, метафізики і світогляду Заходу і програмує на створення нової надлюдини.

На відміну від своїх сучасників, марксисти радикально відкидали мітотворчість, вважаючи її давно минулим станом людства. Вони твердо обстоювали потребу в науковому світогляді і видавали за нього свою теорію, як єдино істинне революційне розуміння історичного процесу і реальності. Проте, це не завадило марксистам, орієнтованим на «пролетарську солідарність», умоглядними засобами сконструювати винятково тоталітарну державу зі знищеним громадянським суспільством і людиною, подібно як у давній міфологічній дійсності, позбавленою свободи і безпеки.

Таким чином, для мітотворчості ключовою є функція розуміння як осягнення, її головний ресурс – тілесно-емоційний; її мета – чуттєво-емоційне сприймання дійсності і моделювання афектації засобами репрезентативних та епістемно-дискурсивних настанов. Конструювання універсальної громадянської (цивілізаційної) ідентичності стосується її міжнародного етичного самовизначення у контексті семіозу і філософії втіленого розуму.

Ключові слова: мітологія, розуміння, картезіанство, секуляризація, романтизм, соціальна інтеграція, культура, Ніцше, національна ідентичність, цивілізація, марксизм, втілений розум, семіоз.

1. Безансон А. Свята Русь / пер. з франц. Т. Марусика / А. Безансон. – Київ : Кліо, 2017. – 112 с.

2. Вико Дж. Основания новой науки об общей природе наций / Дж. Вико. – Москва–Київ : REFL-book, ИСА, 1994. – 656 с.

3. Габермас Ю. Заради Бога звільніть нас від правління філософів! //https://elpais. com/elpais/2018/05/07/inenglish/1525683618_145760.html.

4. Гегель Г. В. Первая программа системы немецкого идеализма / Гегель Г. В. Работы разных лет. в двух томах. – Т. 1., Москва : Мысль, 1972.

5. Гумбольдт Вильгельм фон. Избранные труды по языкознанию: пер. с нем. / общ. ред. Г.В. Рамишвили; послесл. А.В. Гулыги и В.А. Звегинцева / Гумбольдт Вильгельм фон. – Москва : ОАО ИГ «Прогресс», 2000. – 400 с. // https://www. rulit.me/books/izbrannye-trudy-po-yazykoznaniyu-read-213842-1.html.

6. Ґадамер Г.Ґ. М. Миф и разум / Г.Ґ. М. Ґадамер // Актуальность прекрасного. – Москва : Искусство, 1991. – С. 92–100.

7. Єрмоленко А. Кореляція культури і цивілізації в становленні української модерної ідентичності / Єрмоленко А. Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. 2018. Випуск 20. С. 3–20.

8. Еліас Норберт. Процес цивілізації. Соціогенетичні і психогенетичні дослідження. Том І – ІІ. з нім. пер. О. Логвиненко / Норберт Еліас. – Київ : Альтернативи, 2003. – 672 с.

9. Карась А. Громадянське чуття – чинник порозуміння і розвитку // Діалог і порозуміння для європейської і світової спільнот: колективна монографія / за ред. проф. А. Карася. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. – С. 21-41.

10. Карась А. Ф. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях / А. Ф. Карась. – Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 520 с.

11. Лангер С. Философия в новом ключе. Исследование символики разума, ритуала и искусства / пер. с англ. / С. Лангер – Москва : Республика, 2000. – 287 с.

12. Леві-Стросс К. Структурна Антропологія. пер. з французької. – Київ :Основи, 1997. – 387 с.

13. Лой А. Про актуальність концепту «запізнілої нації» / Лой А. Філософська думка, 2015. – № 2. – С. 72–92.

14. Лосев А. Ф. Философия, мифология, культура / А. Ф. Лосев. – Москва, Издательство политической литературы, 1991. – 525 с.

15. Марінетті Філіппо Томмазо. Маніфест футуризму / пер. О. Мокровольського / Філіппо Томмазо Марінетті // Журнал «Всесвіт» 2009. – № 9–10. – С. 112-116.

16. Маркс К. і Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії / К. Маркс і Ф. Енгельс // Твори. – Т. 4. – Київ : Видавництво політичної літератури України, 1980.

17. Мосс Марсель. Социальные функции священного / Избранные произведения / Часть I // http://www.fedy-diary.ru/html/112010/07112010-09a.html.

18. Ніцше Ф. Повне зібрання творів: Критично-наукове видання у 15 томах. Т. 1 / Ф. Ніцше. – Львів : Астролябія, 2004. – ХІІ, 770 с.

19. Ніцше Ф. Невчасні міркування ІV. Ріхард Вагнер у Байройті / Ф. Ніцше // Ніцше Ф. Повне зібрання творів: Критично-наукове видання у 15 т. – Т. 1. – Львів : Астролябія, 2004. – С. 359–427.

20. Пейн Т. Права людини / пер. з англ. Ігоря Савчака / Т. Пейн. – Львів : Літопис, 2000. – 288 с.

21. Рьод В. Шлях філософії: ХІХ-ХХ століття / пер. з нім. / В. Рьод – Київ : Дух і літера, 2010. – 368 с.

22. Сміт Ентоні Д. Культурні основи націй. Ієрархія, заповіт і республіка / пер. Петро Таращук / Ентоні Д. Сміт. – Київ : Темпора, 2009. – 312 с.

23. Содомора А. Усміх речей / А. Содомора. – Львів : Піраміда, 2017. – 170 с.

24. Спиноза Б. Этика / Б. Спиноза. – Москва : Типолитография Кушнерев и К, 1991. – 384 с.

25. Тейлор Ч. Секулярна доба / пер. з англ. О. Панича / Ч. Тейлор. – Київ : Дух і літера, 2013. – 661 с.

26. Тейлор Ч. Джерела себе. Творення новочасної ідентичності. пер. з англ. / Ч. Тейлор. – Київ : Дух і літера, 2005. – 696 с.

27. Фельдман Барретт Ліза. Як народжуються емоції / пер. з англ. Я. Лебеденка / Барретт Ліза Фельдман. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2018. – 478 с.

28. Фрай Н. Великий код: Біблія і література / Н. Фрай. – Львів : Літопис, 2010.– 362 с.

29. Хабермас Ю. Философский дискурс о Модерне. 12 лекций / Хабермас Ю. – Москва : Весь мир, 2008. – 416 с.

30. Філософія Артура Шопенгауера і сучасність: колективна монографія/ [Карась Анатолій, Рьод Вольфганг, Лой Анатолій та ін.]; за редакцією Анатолія Карася. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2012. – 164 с.

31. Хайдеггер М. Европейский нигилизм // Хайдеггер М. Время и бытие. – Москва,1993. – С. 63–177.

32. Шеллинг Ф. В. И. Введение в философию мифологии. Историко-критическое введение вфилософию мифологии. Книга первая // Шеллинг Ф. В. И. Сочинения : в 2 т. – М.: Мысль, 1989. – Т. 2. – С. 159–375.

33. Шиллер Ф. Письма об эстетическом воспитании человека. Москва, 2017. – 200 с. : fi le:///C:/Users/admin1/Downloads/Shiller_F_-_Pisma_ob_esteticheskom_ vospitanii_cheloveka_pdf.pdf.

34. Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм. Карл Маркс проти Фрідріха Ліста / пер. з англ. – Київ : Основи,1998. – 479 с.

35. Элиаде М. Аспекты мифа / М. Элиаде. – Москва : Инвест – ППП, 1996. – 240 с.

36. Berlin Isaiah. The Counter-Enlightenment (2013). Against the Current: Essays in the History of Ideas (Second Edition) (pp. 1–32). Ed. by Hardy, Henry. PRINCETON UNIVERSITY PRESS. http://berlin.wolf.ox.ac.uk/published_works/ac/counter-enlightenment.pdf.

37. Heidegger M. Was heist denken? / Heidegger M. – Tubingen, 1954.

38. Plessner H. Die verspätete Nation. Über die politische Verführbarkeit bürgerlichen Geistes (1935/1959) / H. Plessner// Gesammelte Schriften, Bd. 6. – Frankfurt am Main: Suhrkamp.

39. Rifkin Jeremy. The Empathic Civilization: The Race to Global Consciousness in a World in Crisis / Jeremy Rifkin. New York : Publish by Penguin Group, 2009. – 675 p.