Вісник Львівського університету. Серія економічна

Анотація. Метою статті є з’ясувати структурні особливості, проблеми формування, шляхи оптимізації ресурсного потенціалу страховика та стратегію антикризового управління цим потенціалом в соціально-економічних реаліях воєнного часу. Для досягнення мети поставлено такі завдання: дослідити структуру та дати характеристику складових ресурсного потенціалу страхової організації; запропонувати шляхи оптимізації структури ресурсного потенціалу страховика; з’ясувати особливості виникнення, прояву та подолання кризового явища в страховому підприємництві; виокремити індикатори, що свідчать про наближення або наявність кризи в страховій організації; виділити ключові принципи підготовки функціонування страхової організації в кризових умовах; запропонувати модель антикризового управління ресурсним потенціалом страховика. З’ясовано, що зміст поняття «ресурсний потенціал страховика» полягає в інтегральному відображенні (оцінці) поточних і майбутніх можливостей економічної системи (страховика) проводячи діяльність зі страхування та надання супровідних (посередницьких та допоміжних) послуг на ринку страхування трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи корпоративні та суспільні інтереси в прямому страхуванні, перестрахуванні, управлінні активами та реалізації страхових продуктів. Виділено шість загальних постулатів, які треба брати до уваги у процесі формування ресурсного потенціалу страхової організації. Запропоновано механізм формування та обґрунтовано цільовий орієнтир стратегії антикризового управління ресурсним потенціалом страхової компанії.

Ключові слова: антикризове управління, потенціал, ресурсний потенціал, соціально-економічні реалії воєнного часу, страховик