Higher education as a factor boosting the competitiveness of the national economy

Анотація

Анотація. Мета статті – підтвердити гіпотезу, що вища освіта не перебуває в ланцюзі чинників конкурентоспроможності національної економіки, а є головним чинником, який здатний повністю змінити розвиток економіки та суттєво покращити позицію країни у міжнародному рейтингу конкурентоспроможності, й у такий спосіб довести значущість вищої освіти як основного чинника підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Актуальність теми дослідження підтверджується сучасними проблемами розвитку суспільства, що характеризуються тенденціями технологічного розвитку, глобалізації, цифровізації та старіння населення. Зазначені проблеми посилюють значущість вищої освіти в підготовці нового покоління спеціалістів і перепідготовки старшого покоління, що здатні розробляти та підтримувати сучасні високотехнологічні виробничогосподарські процеси, котрі є основою економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Розглянуто основні показники розвитку сучасної вищої освіти та визначено, що вони є ключовими у формуванні конкурентоспроможності національної економіки, що підтверджено не лише дослідженнями міжнародних організацій, а й статистичним методом регресійного аналізу. У дослідженні використано загальнонаукові методи пізнання: аналіз, синтез, індукція та дедукція. Статистична інформація була проаналізована методами середніх величин, порівняння, а також визначення найбільшого та найменшого значення. З метою доведення значущості вищої освіти у формуванні конкурентоспроможності національної економіки використані економікоматематичні методи аналізу, зокрема проведено кореляційно-регресійний аналіз і визначено рівняння залежності конкурентоспроможності національної економіки від двох показників: рівня навичок та рівня впровадження інформаційних технологій. Також під час дослідження було визначено коефіцієнт Пірсона, що визначає щільність зв’язку між показниками вищої освіти: рівнем навичок (Skills), рівнем використанням ІТ-технологій (ICT adoption) та конкурентоспроможністю національної економіки. Результати дослідження виявили щільні взаємні зв’язки між рівнем навичок та рівнем використання передових технологій і ще більш щільний вплив цих елементів на рівень конкурентоспроможності національної економіки. Отже, результати дослідження підтвердили гіпотезу про те, що вища освіта не просто перебуває в ланцюзі різних впливаючих чинників на конкурентоспроможність національної економіки, а є ключовим чинником, що здатний суттєво покращити позицію країни у міжнародному рейтингу конкурентоспроможності. Сформульовано висновок, що розвиток освіти в напрямі стрімкого зростання цифрових компетенцій та використання передових технологій допоможе покращити забезпеченість сучасного виробництва якісними трудовими ресурсами, і у підсумку позитивно вплине на економічний стан і конкурентоспроможність національної економіки.

Ключові слова: вища освіта, конкурентоспроможність, національна економіка, рівень навичок, рівень впровадження ІТ-технологій, цифровізація, робоча сила, заклади вищої освіти.