ЕЛЕКТРОДНІ МАТЕРІАЛИ НА ОСНОВІ КОМПОЗИТА ПОЛІПІРОЛ–ОКИСНЕНИЙ ГРАФІТ

Анотація

Синтезовано композити поліпірол–окиснений графіт методом міжфазової окиснювальної
поліконденсації в системі (хлороформ − вода, FеCl 3 ), вивчено їхні електрохімічні властивості як
матеріалів для виготовлення катодів літієвих джерел струму чи електродів суперконденсаторів,
досліджено будову синтезованих сполук за допомогою ІЧ-спектроскопії. Композити, одержані
методом полімеризаційного наповнення в ході окиснювальної поліконденсації піролу, мають
електропровідність, числові значення якої характерні для напівпровідникових матеріалів
(≈ 110 -5 См/см). Вивчено розрядні криві для сконструйованих макетів літієвих хімічних джерел
струму (R = 300 Ом), у яких синтезовані композити поліпірол – графіт відігравали роль катодного
матеріалу, для ХДС з катодами поліпірол – окиснений графіт простежується зростання розрядної
ємності (від 0,51 до 5,42 А с·г -1 ) та питомої енергії (від 1,32 до 16,6 Вт с·г -1 ), відповідно, у разі зміни
напруги розімкнутого кола від 3,04 до 3,34 В. Методом ЦВА з’ясовано, що числові значення
питомої ємності модифікованого графітового електрода зростають від 1,21 до 3,01 Ф/г у випадку
заміни графіту на окиснений графіт у шарі модифікувального поліпірольного композита, очевидно
це зумовлено збільшенням частки поверхні електроактивного матеріалу, яка бере участь у
електрохімічних процесах та окисно–відновними реакціями в ланках макромолекул поліпіролу.
Виявлено, що характеристики електродних матеріалів залежать від хімічної модифікації поверхні
графіту, на питому ємність катодних матеріалів для ХДС впливає обробка поверхні вуглецевого
компонента композита окиснювальними агентами.

Ключові слова: поліпірол, полімерний композит, окиснений графіт, ХДС.