БАНДУРНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНСЬКОГО ЗАРУБІЖЖЯ ЯК НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН ХХ – початку ХХІ століть

Анотація

Узагальнено основні аспекти бандурного мистецтва українського зарубіжжя в часовому
обширі ХХ – початку ХХІ століть. Визначено специфіку цього мистецького напряму, що
представлена хронологічним, просторово-географічним, соціокультурним, компаративним,
органологічним, виконавським, композиторським, освітньо-педагогічним та методичним,
суспільно-комунікативним рівнями. Виокремлено індивідуальні й колективні здобутки
бандуристів у композиторській і виконавській творчості, діяльність майстрів діаспори,
функціонування бандурних товариств, осередків, шкіл.
Охарактеризовано вдосконалення бандурного інструментарію в діаспорі, узагальнено
первинні й похідні характеристики, стабільні та мобільні елементи конструкції бандури.
Виявлено, що діяльність композиторів зарубіжжя зорієнтована як на вдосконалення
і модифікацію традиційних кобзарських жанрів, так і на пошук різних форм синтезу їх
ознак з інноваційними засадами сучасної академічної творчості, що забезпечує художнє
зростання виконавців, активізує концертну практику, розширює межі співпраці українських
бандуристів у світі.
Ключові слова: бандура, бандурне мистецтво, українська діаспора, композиторська
творчість, виконавство, конструкція бандури, міжкультурна взаємодія.