Т. ШЕВЧЕНКО И К. ДАНЬКЕВИЧ: СТИЛЕВЫЕ ПЕРЕСЕЧЕНИЯ И АЛЬТЕРНАТИВЫ (на примере анализа оперы “Назар Стодоля”)

Елена МАРКОВА

Анотація


Є сторона стильових передбачень Т. Шевченка, які не помічалися дослідниками – це
шевченківський веризм, що зазначився в хронологічній паралелі до становлення в Італії
Дж. Верга. Концепція “Катерини” Шевченка, не менш чим відома новела Верга, може бути
відзначена як “Cavaliera rusticana”: жорстка логіка спасіння честі сім’ї батьками Катерины,
які відстонилися від дочки і внука згідно законів “сільського лицарства”. Шевченкіана Одеси
та її веристські складові утворюють особливу сторінку художньоої історії нації і ракурси
тої специфіки визначаються неповторним ментальним колоритом названого міста і роллю
в музичному менталітеті Одеси такого колоритного високоталановитого композитора як
К. Данькевич.
Опера “Назар Стодоля” Данькевича відрізняється від шевченківської концепції на
користь посилення веристських акцентів в лібрето: дописана перша дія з розгорненням
нелицарських вчинків Хоми Кичатого, що надає соціально-громадянської масштабності
буттєвому дійству персонажа. Головне те, що в опері відсутнє бідермайєрівське-
патріархальне Каяття Хоми в фіналі, створюючи напругу конфлікту батькі і дітей, показового
для багатьох новел Верга. На користь зв’язку з веризмом свідчить сам тип мелодики
опери Данькевича, декламаційно-пристрасної, тої що тяжіє до могутнього унісона,
емблематичного для музичної мови даного напрямку.
Артистичне відчуття К. Данькевича підказало йому творчу позицію, яка надзвичайно
була показовою для Одеси і одночасно співпадала із прийнятими художніми нормативами.
Мова йде про веристський аспект трактовки образів і композиторських концепцій, який
прослідковується в його сценічних творах, сумарно визначених як “романтичні”, хоча сама
вторинність виявлення цієї стильової якості засвідчувала академічно-традиціоналістський
ракурс тлумачення вказаного напрямку. А безсумнівна талановитість Данькевича визначила
здатність чути свій час – і в границях традиціоналізму й офіційного соцреалізму він
умів знаходити стилістичні лінії, які надавали неповторного характеру свіжості та щирої
пафосності його творчим виявленням.
Ключові слова: культурна типологія, веризм, соціалістичний реалізм, стиль в музиці,
символізм, традиціоналізм.


Повний текст:

PDF (Russian)


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vas.15.2014.3159

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.