ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ВИРАЗНОСТІ ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК І ТЕАТРУ ОБ’ЄКТУ У ВИСТАВАХ ЗА ТВОРАМИ ЛІНИ КОСТЕНКО (ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК “ДИВЕНЬ”, ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА)

Анотація

Про аналізовано новітню тенденцію в репертуарі професійного і навчального театрів ляльок України, що постала у 2024 році, а саме прочитань поетичних творів видатної поетеси-шістдесятниці Ліни Костенко засобами виразності театру ляльок і театру об’єкту. Ці постановки, створені молодими українськими режисерами, орієнтовані на молодіжну та дорослу аудиторії. Вони поєднують складні поетичні структури, які режисери інсценізують із семантично насиченою мовою театру ляльок та об’єктів. Серед таких вистав – робота головного режисера Хмельницького академічного обласного театру ляльок “Дивень” Юрія Чайки “Вже почалось, мабуть, майбутнє…”, а також постановка під назвою “Лабіринти мистецтва” Яни Титаренко, головної режисерки Львівського академічного обласного театру ляльок та викладачки кафедри театрознавства і акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка. Обидві вистави виконано молодими акторами театру “Дивень” і студентами-лялькарями другого курсу Львівського національного університету імені Івана Франка.
Обидві постановки вирізняються мінімалізмом у сценографії, де актори керують ляльками у так званому відкритому прийомі, а також непобутовою пластикою акторської гри. Використано різні засоби виразності театру ляльок і театру об’єктів: об’ємні планшетні ляльки, плоскісні ляльки, тростинні ляльки, а також пластичну виразність рук. Особливою рисою вистави навчального театру ЛНУ ім. Івана Франка стало обігрування функціональних елементів ляльок у дії.