ПІВЧА ГИМНОГРАФІЧНА ЛЕКСИКАВ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ І ЛІТЕРАТУРІ XVI–XVIII СТОЛІТЬ:З ПОЗИЦІЇ МИНУЛОГО І СУЧАСНИХДОСЛІДНИЦЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ

Анотація

У статті висвітлено вплив середньовічної гимнографії на формування української мови і літератури XVI–XVIII cт., місця у цьому процесі українських нотолінійних ірмологіонів, а також перспектив залучення сучасних комп’ютерних технологій до досліджень середньовічної лексики та інтонаційних мотивів/поспівок. Вплив лексичних одиниць літургійної поетики на формування української мови простежується на прикладі “Лексикону словенороського” Памви Беринди і творів Григорія Сковороди. Сакральні тексти відображають тяглість з античною літературою, що суттєво впливалo на формування християнського обряду. Творці літургійної поетики були добрими знавцями не лише богослов’я, а й греко-еллінської літератури, а також риторичної майстерності. Цей досвід став базисним для візантійської гимнографії, що активно поширювалася у перекладах після хрещення України–Русі, надалі це впливало на формування української мови, літератури, а також і лексичних словників. Створення лінійної нотації наприкінці XVI cт. зумовило укладання вибраного літургійного репертуару у новаторські збірники ірмологіони. Їх використовували як підручники для навчання дітей грамоти і співу по нотах, що суттєво вплинуло на вибудовування особливої парадигми літургійного мислення українців. Завдяки п’ятилінійній фіксації співаного сакрального репертуару, ірмологіони увиразнили тісний зв’язок мелосу і поетичного тексту. Це дає змогу простежити функціонування як лексичних так і мелодичих одиниць на рівні цілісної форми. А завдяки сучасним комп’ютерним технологіям та міждисциплінарним дослідженням отримуємо можливість докладніше вивчити структурні особливості поетики і мелодики християнського обряду. В перспективі це допоможе визначити рівні проникнення середньовічної сакральної лексики та інтонаційних мотивів в українську літературу і музику подальших історичних періодів. Методологія. У процесі дослідження використано джерелознавчий, історичний, музично-теоретичний, культурологічний методи дослідження. Наукова новизна. Завдяки проведеному дослідженню простежено вплив гимнографії на українську лексику, а також можливості комп’ютерних технологій у вивченні літургійної поетики і мелосу на матеріалі Любачівського ірмологіону 1674 р.