ДУХОВНИЙ СТИХ (ВІРШ) КІНЦЯ XV – середини XVII століття
В УКРАЇНСЬКІЙ  ПОЗАЦЕРКОВНІЙ  МУЗИЧНІЙ  КУЛЬТУРІ
(деякі  роздуми  Михайла  Грушевського  щодо  концепції  
дослідження  жанру)

Юрій Медведик

Анотація


Мета роботи полягає у тому, щоб: а) шляхом проведення музично-джерелознавчих досліджень зарахувати жанр духовного стиха (вірша) до музично-поетичної спадщини української пізньо-середньовічної культури, незважаючи на те, що його здебільшого прийнято асоціювати з московською (російською) культурою того часу; б) проаналізувати жанр як важливе релігійно-мистецьке джерело української барокової піснетворчості кін. XVI–XVIII ст. Методологія. Використано джерелознавчий, історичний, музично-теоретичний та ін. методи дослідження. Наукова новизна. Духовний стих розглядається як жанр національної духовнопісенної традиції, що виникла у добу пізнього середньовіччя та спричинився до появи української барокової духовної пісенності. В основу такого підходу покладено незаслужено призабуту концепцію М. Грушевського, який духовний стих (вірш) пропонував досліджувати у контексті розвитку української пісенної культури та літератури. За понад ста років цього не було здійснено. Тому, у цій статті з погляду сучасної науки зроблено спробу проаналізувати та актуалізувати концепцію М. Грушевським. На прикладі багатьох текстів Ю. Медведик доводить слушність ідей М. Грушевського, вказує на подальші перспективи розвитку досліджень жанру покаянного стиха. Особливу увагу автор статті приділяє питанням дослідження мотиву “покаяння в пустелі”, який плідно розробляли східнослов’янські піснетворці пізньо-середньовічної епохи. Згодом ці мотиви виразно проявили себе в українських покаянних духовних піснях доби Бароко. Пласт цієї культури почасти репрезентовано у почаївському “Богогласнику”, який нещодавно перевидано в славістичному австрійсько-німецькому видавництві (“Böhlau Verlag”) Ю. Медведиком [7]. Висновки. Висновки. Стан сучасних джерелознавчо-текстологічних досліджень дозволяє тексти покаянних стихів зараховувати не до старовинної московсько (російської), але й до української спадщини. Проведені попередні музично-текстологічні дослідження виразно це доводять.
Ключові слова: духовний стих (вірш), духовна пісня, джерелознавчі студії, “Богогласник”.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vas.20.2019.10637

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.