СЕМІОСФЕРА КУЛЬТУРИ ШЛЯХЕТСЬКОГО СЕРЕДОВИЩАТА ЇЇ ДИНАМІКА НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті йдеться про семіосферу культури, яку запропонував відомий культуролог та філософ Юрій Лотман. У своїх працях він розробив концепцію семіосфери культури, умови змін та динаміки її семіотичних меж. Семіосфера культури притаманна різноманітним колективним групам, класам, фракціям, в тому числі й шляхті, яка на зламі ХІХ – початку ХХ ст. переживала низку змін і перетворень. У цей період мембрана шляхетської культури була чутливою та гнучкою: взаємовпливала на формування етосу бюргерської культури та культури інтелігенції, міняючи свої семіотичні кордони. Головні функції семіотичної межі (відокремлювати, охороняти, зберігати) ослабли, бо станова закостенілість та заскорузлість в нових модерних обставинах прирекла б шляхетську культуру на загибель. Натомість посилалася функція – поєднувати, виявляти подібне і неподібне, створювати нові ідеї, тексти та мови з іншими колективними групами, близькими за етосом та цінностями. Шляхетське середовище з урбанізацією, розвитком інших модернізаційних процесів вийшло із століттями “закритої” системи, стало більш еластичним щодо інших наближених верств суспільства, зокрема заможного бюргерства у Західній Європі. Натомість у Східній Галичині шляхта, зокрема руського походження, трансформувалася у греко-католицьке духовенство, яке в наступних поколіннях виховало національно свідому світську українську інтелігенцію. У суспільно-громадських трансформаціях кінця ХІХ – початку ХХ ст. шляхетство як стан зникло, його титули та привілеї офіційно скасували, однак базові чинники його етосу стали складовою семіосфери культури бюргерства, духовенства та інтелігенції. Оскільки культура розвивається з певним інерційним запасом міцності, українська інтелігенція довший час впродовж ХХ ст. користувалася культурним капіталом,  почуттям обов’язку, відповідальності, самопожертви, привитими її попередниками. Перегляд ставлення до українського шляхетства як духовної еліти в Україні означає зміну національної історіографії та парадигми культурної пам’яті.
Ключові слова: семіосфера, культура, шляхта, динаміка, трансформація.