ПОСТАНОВКИ РЕЖИСЕРА Еміля-Ольгерда ЮНГВАЛЬД-ХІЛЬКЕВИЧА НА СЦЕНІ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕАТРУ ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ

Анотація

Одним із найважливіших для розвитку українського музично-театрального мистецтва епізодів можна вважати створення 1925 року в Харкові національного оперно-балетного театру. Серед режисерів, які формували репертуар перших сезонів Українського державного театру опери та балету був Еміль-Ольгерд Юнгвальд-Хількевич, про якого навіть фахівці у цій сфері знають небагато. Між тим, він був неординарною творчою особистістю. Менше як через десять років після подій, що розглядаються, Е. Юнгвальд-Хількевич став головним режисером і художнім керівником двох, російського та узбецького, оперних театрів Ташкента – тож, відповідно, одним із фундаторів та організаторів професійного узбецького музичного театру як такого. Залишив він слід і в оперному мистецтві України, хоча український сегмент його творчої біографії досі не вивчений.
Мета роботи – систематизувати окремі факти біографії Е. Юнгвальд-Хількевича, проаналізувати його постановки на харківській сцені, виявити значення діяльності режисера в контексті перших сезонів існування Українського державного театру опери та балету. У процесі аналізу застосовано історичний, аналітичний методи, а також метод реконструкції вистав, що дало змогу провести комплексне дослідження постановок Е. Юнгвальд-Хількевича. Уперше в українському театрознавстві розглянуто постать режисера Е. Юнгвальд-Хількевича та його постановки на оперній сцені Харкова.
Зокрема, Е. Юнгвальд-Хількевич запропонував нове трактування відомих творів: “Фауста” Ш. Гуно, “Аїди” Дж. Верді, “Пікової дами” П. Чайковського, які викликали жваві дискусії у музично-театральних колах. Майже не вносячи змін у лібрето та музичний матеріал, постановник суттєво переосмислив образи героїв та надав нового змістовного навантаження окремим епізодам. Він створив абсолютно самостійні й суголосні часові концепції вистав, що свідчили про зрілість режисера, його уміння працювати в екстремальних умовах, захопити й надихнути трупу своїми ідеями.
Ключові слова: опера, “Фауст”, “Аїда”, “Пікова дама”, Е. Юнгвальд-Хількевич, експеримент, інтерпретація.