БІБЛІОГРАФІЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ВИСВІТЛЕННІ ГАЗЕТИ “ЛЬВІВСЬКІ ВІСТІ” (1941–1944)

Анотація

Українські періодичні видання минулих століть є одним із важливих джерел до вивчення різноманітних виявів життя України: соціально-економічного розвитку краю, його суспільно-політичного устрою, освітніх і культурно-мистецьких процесів та явищ тощо. Зазначені видання, як “документи часу”, висвітлювали факти, події, епізоди життя української громади.
Одним із таких видань, що виходило у Львові у складний період нашої історії, є щоденник для дистрикту Галичина “Львівські вісті”. Як орган українського видавництва часописів і журналів “Львівські вісті” у період із серпня 1941 р. і до липня 1944 р., незважаючи на утиски з боку німецьких окупаційних органів і тенденційний підхід до відтворення різних сторін життя соціуму, опублікували чимало матеріалів, присвячених питанням музичного мистецтва. Найчисельнішими серед них є матеріали про музичне життя краю, й тогочасного Львова зокрема, опубліковані в рубриках “З концертової залі” (“З концертової естради”), “З музично-видавничих новинок”, а також рубрик “З організаційного життя краю”, “Із наших днів, містечок та сіл”, “По галицьких селах і містах”, “На землях України” тощо.
Відібрані на підставі суцільного перегляду бібліографічні матеріали “Львівських вістей” подано за хронологією публікацій, а в межах року – за алфавітом. Бібліографічний опис здійснено відповідно до чинних в Україні стандартів.
В описах вжито загальноприйняті скорочення слів. Назву джерела – “Львівські вісті” – опущено, натомість зазначено рік видання, дату і сторінки, на яких розміщено матеріали. У бібліографічних заголовках, назвах статей, відомостях про відповідальність збережено автентичну граматику і стилістику періодичного видання “Львівські вісті”. Зважаючи на те, що значна частина матеріалів підписана псевдонімами і криптонімами, для їх розкриття використано монографію Л. Головатої. Відтак, справжні прізвища авторів, чиї псевдоніми чи криптоніми вдалося розкрити, подано в заголовку у квадратних дужках, а псевдоніми чи криптоніми – у відомостях про відповідальність за навскісною рискою. Нерозкриті псевдоніми і криптоніми подано однотипно в авторському заголовку і відомостях про відповідальність. До всіх бібліографічних описів подано анотації, що розкривають чи уточнюють зміст публікацій. В анотаціях дотримано тогочасного написання назв установ і організацій. Уточнення, які здійснив укладач, подано у квадратних дужках. Зважаючи на значний обсяг бібліографічного масиву музичної тематики, поза об’єктом дослідження залишилися хронікальні матеріали, опубліковані на сторінках газети “Львівські вісті” в рубриках “Новинки” та “Що приносить день…”.
Отож, незважаючи на те, що україномовний щоденник “Львівські вісті” не позиціонував себе як видання винятково музичного спрямування, зібраний матеріал засвідчує, що на його сторінках представлено чимало публікацій, присвячених питанням історії української та світової музики, творчих набутків композиторів і музикантів, окресленню їх внеску у розвиток української музичної культури, репрезентації діяльності музичних інституцій і тогочасних подій музичного життя Галичини, зокрема відгуків про концерти, конкурси, творчі вечори, різноманітні музичні заходи, приурочені, зазвичай, ювілейним та пам’ятним датам українських культурних діячів минулого, як Т. Шевченка, М. Лисенка, Н. Нижанківського, А. Вахнянина та ін. Отже, одним із сегментів, відображених на сторінках газети “Львівські вісті” (1941–1944), було музичне життя краю, що слугувало вагомою платформою для подальшого розвитку музичного мистецтва.