Український контекст розвитку музичної культури Криму

Анотація

Мета роботи полягає у висвітленні подій культурно-історичного процесу, які презентують толерантність та плідність діалогічного співіснування між Україною та Кримом. Культура півострова презентована як багатоелементна, її синкретичність зосереджена у фольклорі кримських татар як автохтонного етносу півострова. Акцентовано наявність кримських мотивів в українському народному епосі, а також ознаки тюрко-українських фольклорних зв’язків. З огляду на регіонально-географічні контакти періоду модернізації кримської культури (кінець XIX – початок XX століть) розглянуто приклади творчої взаємодії між українськими та кримськими культурними діячами. Cаме в ці часи кримський музичний фольклор став предметом зацікавлень української етномузикології як нової науково-дослідницької галузі та потрапив у сферу інтересів таких українських митців-музикантів, як: Микола Лисенко, Климент Квітка, Аркадій Кончевський та ін. У статті використано спеціальні методи дослідження, які відповідають культурологічному аналізові: історично-ретроспективний; діахронічний метод – для вивчення історичних чинників культурної взаємодії; а також формально-логічні методи: аналіз і синтез, абстрагування та ідеалізація. Осмислюючи питання національної та регіональної ідентифікації Криму, проблему вибору майбутнього, необхідним є звернення до прикладів та уроків минулого в музично-історичному процесі.
Результати дослідження можуть бути використані в програмах навчальних дисциплін, що передбачають вивчення особливостей розвитку музичної культури кримського реґіону у діалогічному співіснуванні з Україною, а саме: “історія української музики”, “етномузикологія”, “культурологія”.
Ключові слова: музична культура Криму, культурні контакти, діалог культур, фольклорні зв’язки, українська етномузикологія.